






У четвер, 6 вересня, під стінами Верховної Ради пройде Всеукраїнська акція за виборчу реформу. Вимогою заходу є ухвалення нового Виборчого кодексу в другому читанні. Документ передбачає проведення парламентських виборів за пропорційною системою з відкритими списками. Серед активних учасників акції – представники «Об’єднання «Самопоміч».
Народний депутат Олена Сотник наголошує: «Людям здається, що їх голос нічого не означає. Вони зневірені, не усвідомлюють, в чому цінність цього голосу». Але цінність, за словами політика, є, адже в Україні ніколи не було такого, щоб результати виборів були тотально підроблені.
Серед важливих змін виборчої реформи – ліквідація мажоритарної системи виборів. Олена Сотник пояснює: «Мажоритарники нездатні голосувати за рішення, які є непопулярними або які можуть не сподобатися. А іноді, особливо в такій країні, як Україна, потрібна шокова терапія, і без цієї шокової терапії ми ніяк не вийдемо з кризи, в якій знаходимося. Мажоритарники на це нездатні. Більш того, саме мажоритарникам з бюджету України адресно скеровуються певні статті видатків. Це профанація. Коли я сплачую податки, я їх сплачую не для того, щоб пан мажоритарник розглянув можливість використати мої сплачені податки на щось, де він повісить табличку: «Я це зробив». Ми з вами маємо визначати, що нам потрібно. А нам потрібна освіта, безпека, медицина, а не таблички на дитячих майданчиках чи школах, які і так мають за наші з вами гроші відкриватися, тому що це сервісна функція держави».
Ще одна ключова зміна ухваленого раніше парламентом в першому читанні Виборчого кодексу – обмеження політичної реклами. «Ні для кого не секрет – яка політична сила знаходиться на центральних телевізійних каналах, та в результаті й набирає більше голосів», – підкреслює Олена Сотник.
Вона підсумовує: «Тому виборча реформа – це не для кандидатів, не для політиків. Виборча реформа буде для людей. Звичайно, є різні формати та різні варіанти. Я вважаю, що має бути загальнонаціональний відкритий список, без регіональної прив’язки. Можуть розказувати історії, що тоді забудуть про окремі регіони. Це неправда. Україна – єдина країна, і вона має мати єдину стратегію. На місцях специфіку місцевої політики мають здійснювати органи місцевого самоврядування. А в центрі парламентарі мають сидіти та вирішувати стратегічні питання, куди рухається країна наступні двадцять років».